Особливостями роботи та щоденними викликами найменшого, але одного з найдавніших районів Львова поділилась з Гал-інфо Галина Гладяк, голова Галицької районної адміністрації.
Площа Ринок, Львівська Національна Опера, театри, храми, університети, натовпи туристів – усе це зосереджено у найменшому за площею, але одному із найдавніших районів міста – Галицькому. Як організувати життя в такому складному просторі, де щодня перетинаються інтереси мешканців, бізнесу й гостей міста, як зберігати автентичність, забезпечуючи доступність – про це та багато цікавого для Гал-інфо розповіла голова Галицької районної адміністрації Галина Гладяк.
Як би Ви окреслили особливість району?
Тут і шукати не потрібно: історія говорить сама за себе. У Галицькому районі багато пам'яток, сакральних будівель, театри, вищі навчальні заклади. Це серце міста Львова.
Водночас це найменший район міста. Це недолік чи перевага для роботи адміністрації, на Вашу думку?
Це радше особливість, яка формує свій стиль роботи. Будьмо відверті, по територіальності він найменший, але якщо говорити про важливість, це, напевно, найважливіший, найстаріший район. Зокрема тут розташовані всі важливі місцеві органи: Львівська міська рада, Львівська обласна військова адміністрація, Львівська обласна рада.
З одного боку, компактність дозволяє нам бути ближчими до мешканців, швидше реагувати на запити, краще координувати дії. Але водночас район несе на собі величезне навантаження. Це історичне серце Львова, і працювати в такому контексті — це завжди баланс між збереженням історичної спадщини й потребами сучасного міста. Кожне втручання, кожна реконструкція, навіть найменші роботи з благоустрою чи облаштування доступності потребують особливої пильності, узгоджень, фахового підходу. З огляду на це ми ведемо постійний діалог та тісно співпрацюємо з іншими структурами Львівської міської ради, як-от департаментом архітектури та просторового розвитку, офісом охорони культурної спадщини тощо.
Наше завдання — зробити простір зручним для всіх мешканців, у тому числі для людей з інвалідністю та ветеранів, але без надмірного втручання в автентичний вигляд і структуру історичних обʼєктів. Це складно, але для нашої команди — це принципова позиція: розвиток не повинен суперечити ідентичності району.
Як вдається зберігати баланс між потребами мешканців і туристів?
Наш підхід полягає у тому, що варто починати з потреб та інтересів громади і її мешканців. Туризм є важливою частиною міської економіки, але він не має заважати мешканцям. Тому ми впроваджуємо рішення, які враховують обидві аудиторії: розмежовуємо комерційні й житлові зони, ведемо діалог із бізнесом щодо регламенту роботи закладів, облаштовуємо зони відпочинку, зберігаємо внутрішні дворики як приватний простір, працюємо над тим, щоб туристичні потоки не перевантажували житлову інфраструктуру.
Мешканці мають відчувати, що місто перш за все для них. Ми постійно комунікуємо з людьми, і під час ухвалення рішень запитуємо себе: чи стало б це краще для тих, хто живе тут щодня? Якщо відповідь “так” —
значить, ми на правильному шляху.
З якими питаннями/проблемами найчастіше звертаються мешканці до адміністрації?
Мешканці звертаються до нас із дуже різноманітними питаннями, і ми сприймаємо це як прояв довіри. Люди бачать в адміністрації інструмент, через який можна впливати на свій простір, покращувати район, вирішувати щоденні потреби. Найчастіше запити стосуються благоустрою — ремонту хідників і доріг, оновлення покриття в дворах, відновлення фасадів, балконів, облаштування водовідведення, вирішення питань з освітленням.
Також збільшилась кількість звернень щодо доступності району, і не лише від військових, а самі мешканці почали по-іншому ставитись до цього, бо це не привілеї, а вимога сьогодення.
Багато звернень стосуються стану зелених насаджень: мешканці просять провести санітарну обрізку дерев, висадити нові, впорядкувати сквери, і це тішить, бо говорить про небайдужість до середовища.
Усі ці питання ми вирішуємо у тісній співпраці з комунальними підприємствами, зокрема з нашими ЛКП, адже саме вони відповідають за безпосереднє виконання багатьох робіт.
Чи справді центр міста стає доступнішим? Що конкретно вже зроблено у Галицькому районі, аби він став інклюзивним?
Інклюзивність - це не лише про фізичний доступ, а про повагу до гідності. Ми добре розуміємо, що центр міста має бути відкритим для всіх незалежно від віку, мобільності чи життєвих обставин. Саме тому доступність є одним із ключових напрямків нашої щоденної роботи.
За останні роки нам вдалося реалізувати низку комплексних рішень. Зокрема, у районі облаштовуємо пониження на пішохідних переходах та в місцях перетину тротуарів із проїжджою частиною, що суттєво полегшує пересування людей на кріслах колісних, з дитячими візочками чи з порушеннями зору.
Відремонтовано тротуари із підняттям посадкових платформ зупинок громадського транспорту, а на зупинці на проспекті Чорновола вперше у Львові встановлено спеціальні кессельські бордюри — це сучасне рішення, яке дозволяє громадському транспорту підʼїхати впритул до посадкової зони, не пошкоджуючи техніку.
Окрему увагу приділяємо історичному середовищу, де будь-яке втручання має бути дуже делікатним та виваженим. У пішохідній зоні Галицького району, наприклад, облаштовано доріжки доступності із збереженням автентичної бруківки з трьох сторін площі Ринок. У 2024 році наше ШРП виконало перемощення 550 м2 з фасадної сторони Ратуші та 460 м2 з північної сторони площі. Завершення робіт із західного боку дозволить повністю замкнути доступний контур навколо центральної площі міста.
Особливою для нас була співпраця із Гарнізонним храмом св. ап. Петра і Павла. Саме тут відбуваються церемонії прощання із полеглими захисниками, які відвідують їхні побратими на кріслах колісних, милицях, із пораненнями. Було принципово важливо, щоб вони могли бути присутніми на прощаннях та мали можливість зручно дістатись до будівлі храму. Тож за кошти міста облаштували спеціальні сходи-трансформери — рішення, яке враховує як потребу доступності, так і вимоги до збереження архітектури. Нещодавно завершили також і роботи із облаштування зручного мощення біля храму.
Важливою подією стало облаштування сучасної, повністю інклюзивної громадської вбиральні на проспекті Свободи, 7 у партнерстві з благодійною організацією “Незламні”. Ми також щороку проводимо моніторинг доступності наших комунальних закладів. За результатами 2024 року, рівень доступності у більшості з них вже досягнув 75%. Частину установ ще облаштовуємо, хоча деякі будівлі, на жаль, через технічні особливості неможливо повністю адаптувати.
Як вирішуєте проблему непрохідної бруківки?
Це одне з найбільш чутливих і актуальних питань, адже, з одного боку, ми маємо унікальну, автентичну бруківку, яка є невідʼємною частиною архітектурного й культурного обличчя Львова, а з іншого — саме ця бруківка часто стає перешкодою. Мощення історичного центру є нерівним і травмонебезпечним в дощ чи сніг, тож ігнорувати це означає залишити частину людей поза життям міста.
Ми вирішуємо цю дилему комплексно — так, щоб не втратити жодної зі складових: ні зручності, ні історичної цінності. У пішохідній зоні, зокрема на площі Ринок, ми впроваджуємо концепцію так званих “доріжок доступності”. Їх уже облаштовано з трьох сторін площі, й вони дозволяють людям комфортно пересуватися, не змінюючи загального вигляду простору. Ми дотримуємося принципу “мінімального, але ефективного втручання”, і тут в нагоді став унікальний європейський досвід спеціального методу обробки каменю, який ми запозичили з практики міста Фрайбург у Німеччині. Йдеться не про заміну чи імітацію автентичної бруківки, а про її збереження та адаптацію. Спершу оригінальне покриття обережно демонтується. Потім на спеціальному обладнанні кожен камінь проходить шліфування — видаляється його вигнута, напівкругла верхівка, яка й створює головну проблему для рівності покриття. Зрізана бруківка зберігає свою фактуру, автентичність і матеріал, але стає пласкою й придатною для комфортного пересування.
Після цього її вкладають на місце, з дотриманням необхідних рівнів, ухилів і сучасних стандартів безпеки. Цей метод дозволяє нам не лише підвищити рівень доступності, а й залишити історичний вигляд площ і вулиць незмінним. Це - про повагу до спадщини і до сучасної людини водночас. І ми раді, що саме Галицький район став першим у місті, де такі технології впроваджуються системно. Львів повинен бути доступним для всіх, не втрачаючи при цьому свого обличчя.
Окрім бруківки, проблемним може бути і забезпечення доступності у самих будинках. Як реагуєте у таких випадках?
У нас уже є приклад встановлення підйомників в будинках на вул. Шептицьких, 25 та вул. Костюшка, 16, де проживають люди з числа маломобільних груп населення. Це приклади того, як можливо досягти компромісних технічних рішень спільно з фахівцями і мешканцями.
На минулій сесії ми вносили зміни в програму про встановлення пандусів і підйомників. До нас звернувся ветеран, який повернувся з реабілітації з Рівненщини. Він пересувається на кріслі колісному, не має двох нижніх кінцівок. Ми внесли його будинок в перелік адрес і теж будемо встановлювати там пандус, ще потрібно буде підйомник, але це ті випадки, коли це не історична будівля.
У таких будівлях, які є пам'ятками, шукаємо різні варіанти вирішення цих ситуацій, обов'язково радимося з управлінням охорони історичного середовища ЛМР. Якщо це пам'ятка національного значення, то суб'єкт господарювання чи установа, залежно від того, чиє це майно, звертається до Мінкульту. З кожним об'єктом працюємо індивідуально. Є будинки, де можна просто підняти трішки плитку, хідник, скажімо так, і ми вже маємо рівний простір. Приклад такої доступності ви можете побачити при вході в нашу адміністрацію. Це такий дуже легкий варіант, коли ми можемо забезпечити доступність. Але кожен випадок потребує індивідуального підходу і рішень.
У районі розташовані ЛНУ імені Івана Франка та НУ “Львівська Політехніка”, а це - кілька десятків тисяч студентів. Який це має вплив на навантаженість району? Які додаткові виклики створює?
Ми вважаємо це не викликом, а привілеєм. Студенти є живим і динамічним елементом міського життя, вони формують культурний клімат, наповнюють місто ідеями та ініціативами. До того ж це серйозний внесок в економіку міста — у сферу оренди, харчування, транспорту, послуг. А ще це наші майбутні фахівці, викладачі, підприємці, лідери, тож ми щиро віримо, що місто, зручне для молоді, — це місто, яке має майбутнє. Тому ми підтримуємо активну та системну співпрацю з вищими навчальними закладами. У нас є чимало прикладів партнерства: від участі студентів у проєктах з урбаністики та архітектури до спільного планування міського простору. Один із таких проєктів — створення велосипедної мережі, яку ми зараз координуємо у співпраці з Львівською політехнікою. Це не лише про велоінфраструктуру, а й про екологічний транспорт, безпеку, і нову культуру пересування серед молоді.
Ми також намагаємося враховувати студентський фактор при плануванні благоустрою, логістики, доступності до навчальних закладів, зон відпочинку. Розуміємо, що пік навантаження на транспорт, пішохідну інфраструктуру чи громадські простори часто повʼязаний саме з навчальним ритмом і це потребує чутливого управління. Особливо приємно, що саме цього року Львів отримав статус Молодіжної столиці Європи. Це ще раз підтверджує, що ми рухаємося у правильному напрямку. Місто бачить молодь як рівноправних партнерів, які вже зараз змінюють його обличчя, і ми в Галицькому районі цілком поділяємо цю філософію.
Як адміністрація працює з питанням заторів, паркування, руху громадського транспорту в такій складній зоні?
З огляду на щільність забудови й обмеженість простору питання організації дорожнього руху, паркування та пріоритету громадського транспорту є постійним викликом. Але ми розуміємо, що комфортне і доступне середовище починається з впорядкованого руху. У своїй роботі ми керуємось кількома ключовими принципами. На першому місці для нас пішоходи. Наступний крок – це громадський транспорт, який теж має рухатися безперешкодно. Після цього – це електротранспорт, логістика, автомобілі і насамкінець паркування.
Реорганізація паркування дуже важливий аспект. Центр не може вмістити нескінченну кількість автомобілів, і ми, як і більшість львівʼян і туристів, розуміємо та працюємо над цим. Спільно з профільними управліннями Львівської міської ради ми впорядковуємо паркувальні зони, обмежуємо стихійне паркування, особливо в пішохідних і охоронних зонах. Нашим завданням є збалансування потреб мешканців, бізнесу, транспорту і пішоходів без порушення архітектурної цілісності середовища. З цією метою ми підтримуємо ініціативи щодо розвитку муніципального паркування, і водночас ми переконані, що майбутнє центру Львова за розумним обмеженням приватного транспорту та створенням комфортних умов для пішоходів, велосипедистів і громадського транспорту. Ми не приховуємо, що вирішити всі проблеми руху в історичному центрі одномоментно неможливо. Але поступовими й системними кроками ми прагнемо зменшити навантаження на центр, заохотити до використання громадського транспорту й зробити середовище безпечним, логічним і комфортним для кожного.
Як ви працюєте з кав’ярнями, ресторанами, літніми майданчиками? Які є механізми, щоб упорядкувати їхню кількість, вигляд, шум?
Кавʼярні, ресторани, літні майданчики є невідʼємною частиною міської атмосфери, ба більше, чимало з них стали візитівкою міста, яка щороку приваблює сюди чимало туристів. Саме підприємці створюють робочі місця, підтримують туристичну привабливість та наповнюють місцевий бюджет, але разом із тим їхня робота та простір має бути впорядкованим. Галицька районна адміністрація вбачає в підприємцях партнерів у розвитку міського середовища.
Літні майданчики у публічному просторі повинні відповідати чітким архітектурним, естетичним, просторовим і санітарним правилам, тому ми працюємо в межах затверджених схем розміщення літніх майданчиків, погоджуємо їх відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням містобудівної ситуації. Окрему увагу приділяємо вигляду тимчасових конструкцій — вони мають бути легкими, недомінуючими, щоб не затінювати фасади історичних будівель і не перешкоджати руху. Львів має унікальну архітектурну спадщину, і ми наполягаємо, щоб бізнес вів свою діяльність із повагою до цього середовища.
Що стосується шуму — так, це одна з частих тем звернень мешканців. Тому ми працюємо над тим, щоб графіки роботи літніх майданчиків були погоджені й дотримані, а у випадках порушення звертаємось до контролюючих органів, ведемо діалог із власниками, іноді — коригуємо або не продовжуємо дозволи.
Місто має бути живим, але не виснажливим. Місце для бізнесу має бути, але не за рахунок базового комфорту мешканців. І з більшістю підприємців нам вдається цей баланс вибудовувати у форматі діалогу та співпраці.
Чи долучається бізнес та мешканці району до співфінансування різних ініціатив?
Якщо говорити про співпрацю, то власники бізнесу долучаються до різноманітних ініціатив: від встановлення нових лавок, висадки дерев, озеленення вулиць, догляду за квітниками до проведення ремонтних робіт. Минулого року за кошти підприємців, які мають літні майданчики, ми зробили доступність на північній стороні площі Ринок. Є і активні мешканці, які мають фінансову можливість вкладати кошти у благоустрій своїх дворів, відновлюють вхідні брами, фасади, ремонтують сходи.
Центр Львова — місце великої концентрації людей. Як адміністрація координує питання безпеки, зокрема, під час масових заходів?
Питання безпеки є пріоритетним, зокрема зараз важливою умовою є наявність укриття на ту кількість людей, яку передбачає захід, однак воно не належить безпосередньо до повноважень районної адміністрації. У цьому напрямку ми тісно співпрацюємо з управлінням безпеки Львівської міської ради, поліцією, ДСНС та іншими відповідальними структурами. Ми долучаємося до логістики: перекриття вулиць, облаштування проїздів для спецтехніки, прибирання території тощо.
Які інфраструктурні проєкти зараз у пріоритеті? Чи є заплановані ремонти, оновлення вулиць? Що чекає на район найближчим часом?
У найближчій перспективі оновлення площі Соборної: тут планується облаштування пішохідного простору, озеленення та встановлення вуличних меблів. На вулиці Драгоманова триває комплексний ремонт вулично-дорожньої мережі із збереженням історичної бруківки та створенням зручних тротуарів.
Особливу увагу приділяємо забезпеченню безбарʼєрного доступу до Гарнізонного храму. На площі Ринок плануємо продовжити реалізувати наш інноваційний підхід з шліфування історичної бруківки для створення гладкої поверхні, вже із західної сторони площі.
Також у пріоритеті — оновлення тротуарів і громадських просторів на вулицях Нижанківського, Коцюбинського, Січових Стрільців (за підтримки ісландського фонду). Серед житлових обʼєктів — важливим є відновлення будинку на вул. Стрийській, 68, який постраждав унаслідок російської атаки. Паралельно тривають поточні ремонти балконів, сходових кліток, дахів та інженерних мереж у житловому фонді. Усе це — кроки до більш комфортного, доступного і стійкого міського простору.
Вікторія Тимофій
