Нова українська школа (НУШ) — ключова реформа Міністерства освіти і науки України, що стартувала ще у 2018 році.
Минуло чимало часу, і постає питання: це справжня трансформація чи ще один гучний ілюзорний проєкт?
“НУШ — це школа, до якої приємно ходити учням”, — стверджує МОН.
Замість зубріння — критичне мислення, замість страху перед вчителем — партнерство, замість суворої дисципліни — повага до особистості дитини. НУШ мала стати реформою, яка змінює зміст, підходи й простір школи.
Спершу все відбувалися доволі успішно. Однак згодом стало зрозуміло, що не все так чудово. Це трапилося саме тоді, коли у 2022 році учні НУШ переходили з початкової школи в середню. Наразі ця реформа дійшла до 8 класу, а в експериментальних школах — до 9. Також є кілька шкіл, які взяли на себе профільну освіту.
Директорка Винниківського наукового ліцею Свистович Лілія Євгенівна розповіла журналістці “Гал-Інфо”, що є відповідні законодавчі акти, які зобов’язують впроваджувати НУШ. Лілія Євгенівна зазначила, що в них почали використовувати елементи реформи ще до того, як вона з’явилася, хоча це було нелегко. Зокрема, політику дитиноцентризму, де виходять із потреб дитини та будують індивідуальну освітню траєкторію для кожного.
Зі слів Лілії Свистович, НУШ показала себе добре в початкових класах, тому що вчителі пройшли навчання та були готові. Але коли реформа підійшла до 5 класу, вона загальмувала. Щось з нею відбувається не так. Не так, як хотілося б.
Цю невтішну тенденцію показало і дослідження “Нова українська школа в 5–6-х класах: виклики впровадження”. Його провела ГО “Смарт освіта” спільно з партнерами у 2024 році.
“В 5 класі ми готуємо дітей до того, що вони мають бути відповідальними, мають вчитися, а учні приходять з початкової школи НУШ і хочуть продовжувати бавитися”, — пояснила директорка, зазначивши, що переваги все ж таки є. Діти стали більш допитливими, вміють говорити та відстоювати свою думку. Однак школярі не навчені до кропіткої праці. Також виникла велика проблема з тим, що діти стали погано читати та гірше розуміють текст.
“Навчання — це не кожен день свято. Вчитель не може бути актором чи клоуном і постійно розважати дитину. А діти хочуть шоу. Потрібно додати більше елементів буденного навчання, щоб діти вчилися працювати”, — наголосила Лілія Євгенівна.
На її думку, щасливого успішного учня може виховувати тільки щасливий педагог. Навчання вчителів теж має проходити постійно, адже для того, щоб встигати за сьогоднішніми змінами, педагог має бути в усіх освітніх трендах. Від вчителя дуже багато залежить. Тому вкладати у їхній розвиток — дуже важливо.
Тепер педагоги мають можливість обирати курси для навчання, яке є обов’язковим відповідно до законодавства. Згідно з результатами дослідження ГО “Смарт освіта”, 96% опитаних вчителів, які працюють з 5-6 класами НУШ, зазначили, що пройшли цільове підвищення кваліфікації, однак 45% мають поверхневе уявлення про цю реформу і самі не можуть добре пояснити, що це таке.
Щодо різниці в реакції молодих і досвідчених спеціалістів на зміни в освіті, Лілія Свистович зауважила, що це не обумовлюється віком. Дуже багато залежить від самої людини. Є педагоги, які постійно вчаться, розвиваються, шукають нові ідеї. А є й ті, хто приходить до школи, але не докладає достатньо зусиль.
Керівниця навчального закладу також висловила свою думку щодо того, що варто додати до реформ, які створює МОН, щоб вони справді приносили користь. Її головна порада — звертатися до практики. Не шукати прикладів за кордоном, адже в України теж є хороша історія освіти. Кожна школа має зрозуміти, що є головним, адже дуже часто школи бояться брати на себе ініціативу. А якщо зміни даються згори без розуміння самої школи, без розуміння того, що треба міняти, а просто спускається директива — це нічого не змінить. Школа сама повинна бути готовою до змін.
Наразі НУШ перебуває між заявленими ідеалами та реальністю шкільного життя. Успішний старт реформи згодом показав, що будь-які зміни не можуть будуватися лише на красивих гаслах і документах. Без чесного аналізу помилок, без практичної участі шкіл і без реального вкладення в учителя — НУШ ризикує залишитися ще одним амбітним, але незавершеним проєктом.
Богдана СВІТЕНКО
